Знову лист із минулого...

Привіт. Стало невеличкою традицією відправляти собі листи в майбутнє, коли хочеш себе краще зрозуміти, що ти відчувала в той момент і взагалі розібратися в причинах оцієї всієї хуєти!
По-перше, ти задовбалася цим навчаням! Знаю, але попереду ще грьобаний мсяць сесії. І всім насрати на те, що ти вже не витримуєш психологічно, фізично... Тому зціпи зуби і уй до сторслов'янської мови! А потім ще зразки документів, бібліографія та аналіз політичних промов! Надзвичайно цікаий метод провести вечір!
По-друге, ти скучаєш за своїм Тарасиком. І це все лежить на тобі мертвим грузом, тому що важко це комусь розповісти та пояснити. Оця вся фігня, що з тобою зараз відбувається теж давить тобі на мозги. Але принаймі ти ніколи не ставила це на перший поан, і не смій робити так в подальшому!
По-третє, попри шалену любов до Тарасика ти часто думаєш про такого собі надзвичайно симпатичного Олега, який в два рази старший від тебе. Та проте виглядає настільки звабливо, що просто перехоплює подих коли він з'являється на горизонті.
По-четверте! Тебе мучить совість стосовно залу. Ти не маєш бажання, зате є величееезна відчуття обов'язку стосовно нього. Стає незручно перед Дімою і таке всяке. Просто дійсно завалена навчанням і не можеш знайти зараз для залу часу.. На превеликий жаль!
Тому ось ніби так все зараз і відбувається! Думаю, що твоя хандра та апатія пов'язана якось бодай іх однією з цих причин... Але і не забувай про те, що ти нічо так лінива телиця!
Цілую, моя дорога Кушнірочка!
Снимок вебкамеры: http://future-mail.org/uploads/2014052800380010eb2.jpg
Снимок вебкамеры: http://future-mail.org/uploads/2014052800381921ae1.jpg